Консультативне Гомеопатичне Відділення спільно з КМДА
у відповідності до програми соціальної допомоги малозабезпеченим та пільговим верствам населення
надає медичну консультативну допомогу на пільгових засадах

Home СТАТТІ Роль і місце захищених амінопеніцилінів в терапії гострого отиту
Роль і місце захищених амінопеніцилінів в терапії гострого отиту PDF Друк e-mail

Завідувач кафедри дитячої оториноларингології, аудіології та фоніатрії Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, головний дитячий отоларинголог МОЗ України, доктор медичних наук, професор Анатолій Лук'янович Косаковський у своєму виступі охарактеризував роль і місце захищених амінопеніцилінів в терапії гострого отиту в педіатричній практиці.
- Гострий середній отит - актуальна патологія в педіатрії, що обумовлено її високою поширеністю серед дитячого населення та можливістю розвитку серйозних ускладнень. Так, гострий отит небезпечний ймовірністю переходу в рецидивуючу або хронічну форму, а також такими ускладненнями, як отоантріт, мастоїдит, внутрішньочерепні ускладнення, втрата слуху.
Однією з ключових завдань, які стоять перед лікарем під час лікування гострого середнього отиту, є вирішення питання: призначити дитині антибактеріальну терапію або спостерігати за динамікою розвитку захворювання? Пропоную вашій увазі тактику, запропоновану нашими американськими колегами:
- Дітям першого півріччя життя антибіотик при отиті призначається навіть у тому випадку, якщо діагноз сумнівний;
- У віці від 6 місяців до 2 років антибіотик призначається всім дітям, у яких діагноз очевидний, а в разі сумнівного діагнозу антибактеріальна терапія використовується при тяжкому перебігу, в інших ситуаціях (легке і середньотяжкий перебіг при сумнівному діагнозі) показано спостереження протягом 48-72 ч;
- У віці старше 2 років сумнівний діагноз передбачає спостереження протягом 48-72 год, при очевидному діагнозі гострого середнього отиту антибіотик однозначно показаний при тяжкому перебігу, а при легкому і середньотяжкому перебігу захворювання рекомендується вичікувальна тактика (спостереження 48-72 год).
При призначенні антибактеріальної терапії при гострому середньому отиті слід орієнтуватися на активність препаратів проти найбільш ймовірних збудників інфекції. Так, не рекомендовано використовувати цефалексин (слабка активність щодо помірно резистентних до пеніциліну штамів пневмокока), цефаклор, цефіксим (не діють на помірно резистентні до пеніциліну штами пневмокока), цефтриаксон (не слід використовувати в рутинній практиці через потенційно високого ризику резистентності збудників , може застосовуватися як альтернативний засіб у важких пацієнтів), еритроміцин, кліндаміцин (слабка активність щодо гемофільної палички та моракселли), респіраторні фторхінолони (не застосовуються у пацієнтів молодше 18 років, потенційно індукують резистентність).
Провідними збудниками гострого середнього отиту є пневмокок (30-50%), гемофільна паличка (20-27%) і моракселла (10-15%), рідше етіологію захворювання визначають золотистий стафілокок (2-5%) і піогенний стрептокок (3-5 %). Проблема етіотропного лікування отитів полягає в зростаючій антибіотикорезистентності основних збудників. При цьому зростання стійкості збудників до антибіотиків не тільки супроводжується клінічним і бактеріологічним неуспіхом застосування цих препаратів, а й обумовлюється ім. Антибактеріальне лікування, яке не веде до ерадикації збудника, сприяє селекції та поширенню резистентних патогенних мікроорганізмів, що неминуче знижує ефективність подальшого лікування і замикає порочне коло. Щоб забезпечити ерадикацію збудника і запобігти формуванню та поширення резистентних штамів, антибіотик повинен бути активний проти патогена, забезпечувати достатню для придушення збудників концентрацію у вогнищі інфекції і підтримувати її протягом необхідного часу.

Головні критерії вибору антибактеріального препарату для емпіричної терапії ЛОР-інфекцій:
- Висока активність препарату щодо передбачуваних збудників;
- Створення терапевтичних концентрацій в тканинах і рідинах органів дихання;
- Мінімальна індукція резистентності;
- Оптимальний профіль безпеки;
- Зручність застосування;
- Оптимальне співвідношення вартість / ефективність.
У цьому відношенні великі надії покладаються на препарат Аугментин. За результатами міжнародного моніторингового дослідження Alexander Project амоксицилін / клавуланат рекомендований як препарат першого вибору для лікування інфекцій респіраторного тракту. Чутливість провідних респіраторних патогенів до Аугментину залишається однією з найвищих у порівнянні з іншими антибіотиками, крім того, препарат високоактивний по відношенню до анаеробів. Аугментин створює високі концентрації в рідинах організму, істотно перевищують мінімальні пригнічують концентрації для всіх основних збудників позалікарняних інфекцій дихальних шляхів і ЛОР-органів.
Такі вагомі переваги зумовлені тим, що амоксицилін у складі Аугментину надійно захищений від руйнування β-лактамазами бактерій клавуланової кислотою, в той час як незахищені β-лактами (пеніциліни, цефалоспорини) інактивуються патогенами, здатними продукувати цей фермент. Завдяки цьому Аугментин не тільки надає клінічне дію, але і забезпечує ерадикацію збудника. Дуже важливо і те, що, пригнічуючи патогенну флору, препарат сприяє збереженню корисних сапрофітів (наприклад, α-гемолітичних стрептококів).
Таким чином, Аугментин найбільш повно перекриває спектр основних збудників респіраторних інфекцій та інфекцій ЛОР-органів. Незважаючи на 25-річний світовий досвід успішного застосування, в даний час відсутні дані про зростання резистентності до цього антибіотика. Клінічна і бактеріологічна ефективність Аугментину підтверджена численними доказовими даними. Для прийому препарату немає вікових обмежень, Аугментин має сприятливим профілем безпеки; крім того, дитяча суспензія препарату має приємний фруктовий смак і позитивно сприймається дитиною. Різноманітність форм випуску дозволяє вибрати необхідну дозу залежно від віку дитини, а також проводити ступінчасту терапію. Аугментин - це гарантована висока якість брендового препарату, підтверджене міжнародним визнанням. Використання амоксициліну / клавуланату при гострому середньому отиті рекомендується авторитетними проводами (рекомендації Центру контролю захворювань США, групи ВООЗ по створенню моделей лікування, Стенфордський протоколи по антимікробної терапії 2006 р.).
Ми в своїй практиці дотримуємося такого алгоритму призначення антибіотиків при гострому середньому отиті. Якщо дитина не отримував антибіотики в попередній захворюванню місяць, в якості стартової терапії використовується амоксицилін, а при його клінічної неефективності протягом 3 днів - амоксицилін / клавуланат, цефуроксим аксетил або цефтриаксон. Якщо дитина приймав антибіотики протягом попереднього місяця, відразу призначається амоксицилін / клавуланат або може використовуватися висока доза незахищеного амоксициліну або цефуроксим аксетил; при клінічній неефективності протягом 3 днів альтернативними препаратами є цефтриаксон, кліндаміцин, при необхідності виконується тимпанотомія.